Всесвітній
день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. В цьому році воно
припадає на 18 травня. Це свято покликане популяризувати українську культуру і
традиції.
Вперше День
вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії
Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий,
який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів
та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних
масштабів.
Історія
вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення
набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля
готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. За традицією, сорочку
для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині
співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для
жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають
майбутню матір і її ще не народжене дитя.
Вишиванка
вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона
є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні
вишиванка також символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї.
Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю,
життя та волю в орнаменті вишиванок.
Кожен регіон
України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні
кольори вишиванки. Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік.
Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння. Зараз
елементи української вишиванки використовують у своїх колекціях визнані у світі
модельєри та модні доми.
До
Всесвітнього дня вишиванки в Берестівській сільській бібліотеці представлена
виставка робіт жительки села Ірини Якименко «Вишиванка – душа України».