ПРИЙШОВ СІЧЕНЬ-НОВОРІЧЕНЬ, ПРИНІС ТОРБУ МАЛЬОВНИЧУ

 

День за днем, година за годиною наближають нам прихід  нового 2023  року. Кожен вважає Новий рік та Різдво Христове радісними, затишними сімейними святами. І дорослі, і малеча чекають новорічного дива. Дорослі вірять, що новорічна ніч може виконати всі бажання. Діти заздалегідь стають слухняними, як ніколи! Всім відомо, що лише слухняні малюки отримують омріяні подарунки. Навіть дорослі відчувають себе дітьми, отримавши сюрпризи під ялинкою. 

В ці святкові дні   Берестівська сільська бібліотека-філія  презентує книжкову виставку-свято «Прийшов січень-новорічень, приніс торбу мальовничу». Тут ви знайдете цікаві книги про звичаї та традиції українського народу у святкуванні новорічних свят.

З ГЛИБИНИ ВІКІВ ПРИЙШЛИ ДО НАС СВЯТА

 

Зима… Чарівна снігова володарка. У кожного з нас вона асоціюється з казкою та дитинством, святами. Зимовий цикл свят є найбільш популярним в народі.

Починається він 4 грудня з Введення до храму Пресвятої Богородиці Діви Марії або Третьої Пречистої, «коли вводиться літо у зиму». З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня).

7 грудня  християни відзначають день Святої великомучениці Катерини. Це свято вважалося найзнаменнішим серед жіночих свят українців, адже Катерина є заступницею шлюбу та наречених. У Святої Катерини дівчата просять доброї долі, тому треба молитися Катерині, аби Бог дав добру долю дівчині, бо вона є наречена Христа.

 Улюбленим зимовим святом молоді було свято Андрія – 13 грудня. Хлопці і дівчата ворожили на своє майбутнє, бешкетували, а потім збиралися разом у вечорничній хаті, де відбувалися забави.

17 грудня – День Варвари – свято вишивальниць. Дівчатам було дозволено «вишивати та нитки сукати», оскільки святу Варвару вважають гарною вишивальницею. За народним повір’ям, Варвара вишивала так красиво, що самому Ісусу Христу вишила ризу. Тож дівчата казали: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».

Також святу Варвару вважають покровителькою гірників усього світу та жінок. До неї звертаються у молитвах про одужання тяжкохворих. Саме тому в Україні День святої Варвари (17 грудня) святкували лише жінки. На це свято дівчата готували вареники з маком чи сиром. З-поміж них обов'язково мали бути “пірхуни”-вареники, начинені борошном. Звареними варениками частували хлопців, уважно стежачи. кому саме попаде “пірхун”. Невдаху, який витяг такого вареника, довгий час так і дражнили  - “пірхун”.

Також у День святої Варвари дівчата ворожили на долю. У цей день вони йшли в сад, ламали гілку вишні та ставили її у воду. Якщо на Різдво гілочки зацвітали, то це віщувало шлюб цього року. Якщо ж ні – сидіти в дівках.

Якщо Варварин день називають жіночим, то Савин – 18 груцдня, традиційно вважають чоловічим. Можливо, це пов’язано з тим, що жінок в монастир св. Сави не пускають. Так чи інакше, але в цей день жінок звільняли від будь-яких робіт, крім приготування їжі. Хоча, треба зауважити, що і чоловіків на роботу не гнали, хіба що, з якихось зовсім невідкладних справ. Дозволялося лише домашнє рукоділля на зразок плетіння лаптів, постол та ін.

У цей день не прийнято було ходити в гості. Зате сватання у свято святого Сави, вважалося справою важливою, і повинно було принести щастя. А бездітні жінки молилися святому і просили послати їм дитину.

День Святого Миколая – 19 грудня – особливе свято. Всі його чекають з нетерпінням, щоб попросити здійснення своїх найзаповітніших мрій, бо кожен знає, що він за свого життя був добродієм для християн, отож і сьогодні він може подати нам руку в біді, або в радощах. З особливим нетерпінням чекають на день пам'яті цього доброго святителя діти, бо для них, насамперед – це свято веселощів та подарунків.

22 грудня відзначають свято Анни (Ганни).

У давнину в народі свято називали «народинами сонця»: це найкоротший день року.Така назва пов’язана з тим, що на це свято припадає зимове сонцестояння, після чого воно «повертає на літо, а зима на мороз». Існує така приповідка: "У день Анни світловий день додається на горобиний крок".За давнини це свято особливо шанували вагітні жінки, яким протягом дня заборонялося братися за будь-яку роботу. Цього дня дівчата збиралися на свої сходки, щоб узгодити, як будуть святкуватися різдвяні свята, виготовляли різдвяні прикраси. З цього дня починали готуватися до свят і жінки: білили та прибирали оселі, краще підгодовували свиней, щоб мати свіжину до Різдва.

З історією та традиціями цих зимових свят всі охочі можуть ознайомитись, переглянувши виставку-розповідь «З глибини віків прийшли до нас свята».

ВІЛЬНИЙ СЕРЕД НЕВОЛІ

 

3 грудня виповнюється 300 років від дня народження на нашій землі великого сина українського народу, мислителя, філософа, письменника, педагога Григорія Савича Сковороди. Він і через три сотні літ залишається нашим сучасником, чиї мудрі поради допомагають і ще будуть допомагати нашому народу.

Ми маємо щасливу нагоду пройтися стежками його життя, перечитати сторінки його творів. Двадцять п'ять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній, проповідуючи серед народу свої філософські та соціальні погляди. У своїх філософських працях він відстоював ідею рівності між людьми, права кожного, незалежно від соціального становища на щастя і волю, вважаючи волю найвищим досягненням людини. Шлях до ідеального суспільства він бачив у вихованні нової людини через самопізнання, доступне їй завдяки розуму і внутрішньому чуттю.

Він вмів насолоджуватися кожною миттю. У своїх творах саме цього і вчить кожного з нас: "Шукаємо щастя по сторонах, по віках, по станах. А воно скрізь і завжди з нами, як риба у воді, так ми в ньому. Не шукайте його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою".

До цієї дати бібліотекар, разом з клубними працівниками, провели літературну панораму "Вільний серед неволі". Присутні також переглянули виставку-портрет "Людина. Мислитель. Поет."

ЗНАТИ, ЩОБ ЖИТИ

 

Щорічно, 1 грудня, згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також, як день пам’яті жертв цього захворювання. Адже за даними ООН, щороку чума ХХІ ст. забирає 5 мільйонів людей. Нині на планеті 60 мільйонів ініфкованих.

З метою інформування про це захворювання в Берестівській сільській бібліотеці-філії розгорнута виставка-застереження «Знати, щоб жити».