СТОГНАЛИ КРУТИ І МОЛИВСЯ ВІТЕР

 

Крути, 29 січня 1918 року... Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. Саме цього дня в 1918 році поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним, тому що вони власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

До цієї дати Берестівська сільська бібліотека підготувала книжкову виставку-пам’ять «Стогнали Крути і молився вітер».

ГОЛОКОСТ – ШРАМ НА СЕРЦІ ЛЮДСТВА

 

Людство, на хвилину зупинися.

У минуле спомин простели.

Над святою пам’яттю схилися

Тих, що безневинно полягли…

27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам′яті жертв Голокосту. Цей день був заснований у 2005-му році спеціальною резолюцією ООН тому, що саме в цей день, у 1945 році, радянська армія звільнила в'язнів концтабору Освенцим.

Голокост – це організоване та планомірне знищення єврейського населення нацистами та їхніми союзниками в роки Другої світової війни. Жертвами голокосту стали близько 6 млн. євреїв (в Україні – понад 1,4 млн.). Це складало близько двох третин європейського чи третину світового єврейства. У літописі глобальної єврейської Катастрофи початок Голокосту в Європі пов'язують з Бабиним Яром - місцем масових розстрілів на Україні. Бабин Яр був величезною братською могилою, де загинуло понад сто тисяч осіб - військовополонених, євреїв, циган, підпільників, моряків Пінської військової флотилії, партизанів, націоналістів, заручників... Всіх, хто вважався «ворогом Третього рейху». Проходить час, і, здається, він повинен був залікувати рани. Але ці рани на серці України кровоточать дотепер, не даючи забути одну з найтрагічніших сторінок історії нашої Батьківщини.

З метою вшанування пам’яті жертв голокосту в Україні в Берестівській сільській бібліотеці користувачі можуть ознайомитись із історичним досьє «Голокост – шрам на серці людства».

СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ТА СЬОГОДЕННЯ

 

22 січня 1919 року ввійшло до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Щороку в цей день український народ із вдячністю згадує тих героїв, які словом і багнетом намагалися відродити незалежну соборну українську державу. Саме 22 січня 103 роки тому було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Офіційно ж в Україні День Соборності відзначають з 1999 року.

21 січня, напередодні Дня Соборності України бібліотекар, разом із директором будинку культури, провели історичний хроноскоп «Соборність України: історія та сьогодення», де присутні ознайомились із історією виникнення цього свята, брали участь у вікторині та переглянули відеоролик «Разом з власної волі з 1919 року». А також для користувачів бібліотеки було організовано виставку історичних подій «Соборна Україна: від ідеї до життя».

ЗИМОВІ ПЕРЕГОНИ

 

Фізкультурні розваги дуже подобаються дошкільнятам насамперед тому, що об’єднують їх спільними переживаннями, дарують відчуття перемог. А головне – спортивні розваги допомагають формувати бажання бути сильними, спритними, витривалими, займатися спортом.

14 січня  у дитячому садочку сільським бібліотекарем проведено свято-розвагу «Зимові перегони».

Діти брали участь у естафеті «Перенеси сніжки ложкою», грали в ігри «Чия конячка швидша», «Задуй кульку у ворота» та виконували «Рухові вправи».

ЄВГЕН ГУЦАЛО – НЕОРДИНАРНА ОСОБИСТІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

 

14 січня 1937 року в селі Старий Животів Оратівського району Вінницької області в сім’ї сільських вчителів народився Євген Гуцало.

«Євген Гуцало – неординарна особистість української культури» під такою назвою у  Берестівській сільській бібліотеці представлено книжкову виставку-портрет, присвячену 85-й річниці від дня народження відомого різнопланового українського письменника. Євген Гуцало – талановитий майстер слова, український письменник-шістдесятник, поет, прозаїк, новеліст і публіцист, лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, літературної премії імені Юрія Яновського. Його твори перекладені багатьма мовами світу.

Він був одним серед тих, які обрали не продажну славу, улесливість і матеріальні набутки шляхом брехні, мовчання, закривання очей на дійсність. Він обрав - слово. Правдиве, болюче, підсвідоме... Євген Пилипович автор багатьох прозових та поетичних збірок, повістей та романів, книжок для дітей.

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ

 

Ось і настає пора чарівних святок. Починаються Святки з шостого січня і завершуються вісімнадцятого, за народним визначенням «від зірки і до води».

В Берестівській сільській бібліотеці розгорнуто виставку-подорож «З Різдвом Христовим», де можна знайти багато цікавого про звичаї Українців, колядки, щедрівки, народні обряди, найсмачнішу православну кухню, звичаї нашого народу та все найцікавіше про Водохреще.  Можна поринути у святочні народні традиції: насолодитися піснями жартунів-колядників, стати учасником обряду посівання на Старий новий рік, зазирнути в майбутнє шляхом ворожби.

СИМВОЛ НОВОГО РОКУ СВОЇМИ РУКАМИ

 

Зимові свята – дивовижний час, коли повсюди панує атмосфера добра, тепла, родинного затишку, особливої єдності.

Під час різдвяно-новорічних свят сільський бібліотекар завітала до дитячого садочка, де, разом із вихователем, провела майстерню новорічної творчості «Символ нового року своїми руками».

Дітки виготовляли сніговиків, грали у гру «Знайди собі пару» та розфарбували символ нового року – тигра.