ДИВОСВІТ ЗИМОВИХ СВЯТ

 

В народі говорять: «Зима прийшла і празничків привела». Зимовий цикл свят є найбільш популярним в народі. Веселі зимові свята відмічають і дорослі, і діти. Вони супроводжуються пустощами, розвагами, жартами, піснями. У ці дні загадують бажання, замовляють подарунки, ворожать на майбутнє, водять Маланку, ставлять вертеп, співають колядки і щедрівки та ще багато дитячих та дорослих забав…

Та чи багато ми знаємо про традиції наших пращурів під час зимових свят? Адже деякі речі ми автоматично наслідуємо з покоління в покоління, що, навіть, не задумуємося про першоджерело тих чи інших, вже буденних для нас, ритуалів.

Зимові свята завжди асоціюються з дитинством та родиною, тому в бібліотеці на вас чекає книжкова виставка-інсталяція «Дивосвіт зимових свят». Тут ви зможете ознайомитися з цікавими книгами, які присвячено вивченню витоків української культури, особливостям побуту давніх українців, а також традиціям святкування зимового циклу.

ЗНАТИ, ЩОБ ЖИТИ

 

Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також, як день пам’яті жертв цього захворювання. Символ боротьби зі СНІДом – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року.

Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США в 1983 році. Упродовж двох місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч осіб заражується цією хворобою. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть простий нежить може призвести до смерті людини.

З метою інформування про це захворювання в бібліотеці оформлено виставку – застереження «Знати, щоб жити».

ГОЛОДОМОР: ВЕЛИКА ТРАГЕДІЯ 30-Х

 

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України

День пам’яті жертв голодоморів відзначається в Україні щорічно в четверту суботу листопада. Цього року ця сумна дата припадає на 27 листопада.

У ХХ столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливо сумне місце займає Голодомор 1932-1933 років. За різними даними, у цей період від голоду загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей. До Дня пам’яті жертв голодомору у Берестівській сільській бібліотеці діє книжкова виставка-реквієм «Голодомор: велика трагедія 30-х».

 

РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ ОХРЕЩЕНА КРОВ'Ю

 

21листопада вся країна відзначає День Гідності та Свободи. Це особлива дата для кожного свідомого українця, для кожного справжнього патріота. Адже саме в цей день найгостріше відчувається сила єдності та безмежна гордість за те, що наша Батьківщина багата на справжніх героїв з великим серцем і високим духом, спроможних захистити національну свободу та боротися за щасливе майбутнє прийдешніх поколінь.

У Берестівській сільській бібліотеці організована виставка-хроніка "Революція Гідності охрещена кров'ю".

Є МОВА – Є ДЕРЖАВА – Є МАЙБУТНЄ

 

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Українська мова – багата, ніжна й ласкава, мудра, доброзичлива, глибокодумна, чиста, правдива. Багатство української мови виявляється в тому, що нею можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження про побачене, почуте, прочитане.

Щорічно,9 листопада, ми святкуємо День української писемності та мови.

 До цього свята у Берестівській сільській бібліотеці-філії представлена літературно – мовна мандрівка «Є мова – є Держава – є майбутнє».

СКАЖИ СПАСИБІ УСІМ, ХТО КРАЙ ТВІЙ РІДНИЙ БОРОНИТЬ

 

14 жовтня українці святкують одразу три свята: Свято Покрови Божої Матері, День українського козацтва, День захисника України.

З Днем українського козацтва пов’язане святкування Покрови, адже саме Матір Божу козаки вважали своєю небесною заступницею й покровителькою. Образ козака неодноразово постає на сторінках книг та в екранізованих картинах, адже в українській культурі – це звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу.

Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Славну когорту мільйонів героїв, загиблих у різні часи за соборність та волю України, вже у ХХІ столітті поповнили Герої Небесної Сотні та тисячі наших земляків, які загинули за час неоголошеної війни на сході України.

У Берестівській сільській бібліотеці оформлені: виставка-панорама «Історія козацтва в книжках і баладах», та виставка-заклик «Скажи спасибі усім, хто край твій рідний боронить».

ЦІНОЮ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ

 

Сьогодні, 13 вересня, жителі с. Берестівка відзначають 78-річницю визволення села від німецько-фашистських загарбників. Біля меморіалу загиблим воїнам була проведена година-реквієм "Ціною власного життя".

Під такою ж назвою у сільській бібліотеці підготовлена виставка-спомин, де представлені матеріали про місцевих героїв та учасників Великої Вітчизняної війни.

       

ЛЕГЕНДА УКРАЇНСЬКОГО КІНО

 

День українського кіно наша країна щорічно відзначає в другу суботу вересня, а цьогоріч святкуємо 11 вересня.

Перший український фільм було знято у Харкові ще у 1896 році Альфредом Федецьким. Там же, у Харкові, і відбувся перший сеанс кіно. А 1928 року почала свою діяльність кінофабрика, яку сьогодні ми знаємо як кіностудію імені Олександра Довженка. Вже у 1930 році було знято повноцінний звуковий фільм із назвою «Симфонія Донбасу».

Українська школа кіно виховала таких відомих людей як Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Іван Кавалерідзе, Леонід Биков, Леонід Осика, Іван Миколайчук, Богдан Ступка та багатьох інших. Тож нам дійсно є чим пишатись.

У Берестівській сільській бібліотеці – філії представлена виставка-портрет «Легенда українського кіно».

СОНЦЕ ЗРАННЯ ВИГРАВАЛО НА ІВАНА, НА КУПАЛА

 

Івана Купала — одне із найдавніших українських свят, у якому химерно переплелися народні вірування, язичницькі традиції та православні канони.

Святкування купальської ночі починалось із вечора. З трави, гілок молодих дерев або невеликого зрубаного дерева плели ляльку Марену. Навколо неї дівчата і хлопці у вишитих сорочках та з вінками (навіть чоловіки у вінках) водили хороводи, співали пісні, танцювали. У певний момент Марена помирала і розпочиналися ритуальні похорони опудала. Ляльку з трави та дерева топили у воді, або спалювали у купальському вогнищі.

Що не можна було робити на Івана Купала

Перед ніччю на Івана Купала не працювали ярмарки, рано закривалися магазини і загалом, не в пошані була торгівля. Все пояснювалось тим, що нечиста сила (водяники, русалки, домові, відьми, нечисті) намагалися накапостити людям. Відтак, продаючи щось, можна було позбутися не лише товару чи речі, але і багатства, здоров’я та сімейного благополуччя. Тому старалися навіть не позичати солі, сірників та інших дрібниць за день до свята, під час самого свята та день опісля.

Ніч на Івана Купала годилося святкувати, а не спати. Спати могли лише хворі люди, старі, малі діти. Всі інші повинні були співати, танцювати, брати участь в ігрищах.

Особливо забобонами обросло купальське вогнище. Колись хмиз та ганчір'я на купальську ватру збирали з кожного двору. І якщо господар чи господиня не давали хоча б прутику чи віхтя соломи, то це розцінювали односельці як недобрий знак. Якщо ж сама жінка не виходила до купальського вогню, то її могли почати звинувачувати у чаклунстві.

Також не можна було Розпалювати вогонь сірниками чи переносити вогонь із готового багаття, печі. Ватра мусила розгорітися від живого вогню. Його добували шляхом довгого тертя сухих паличок у труті, дрібній сухій траві.

Особливою містичною силою наділялося купання в день Івана Купала. Аби залишатися молодим, дужим, красивим, багатим потрібно було до сходу сонця зануритися з головою у воду 3 рази. Але ж як обхитрити нечисту силу, русалок? Для цього 7 липня на Івана Купала до води вкидали гілочки кропиви, полину, бадилля часнику чи маків цвіт. Ці рослини — найпотужніші обереги від водяних, нечистої сили. Тому кропиву, мак, ромашку, пирій, любисток, барвінок вплітали до пишних купальських вінків. Одними прикрашали волосся, інші — пускали за водою під час ворожіння. До таких вінків для ворожіння обов'язково вплітали подорожник, що в язичницькі часи мав назву трипутник. За переказами, ця рослина мала показати шлях до судженого, другої половинки.

Вінки на Івана Купала пускали за водою. Чий вінок перший відпливав, та дівчина мала найшвидше вийти заміж. Кружляння на місці означало, що доведеться обирати із декількох наречених або батьки довго не даватимуть дозвіл на шлюб. Якщо вінок на Івана Купала заплутувався в очереті, то про весілля цього року годі було й мріяти. Вінок, який потонув у водовороті, — погана прикмета.

Зараз 7 липня свято Івана Купала не обходиться без народних співів, дискотеки до ранку, частування та ігрищ. На всіх цих атракціях дуже доречним буде натуральний вишитий одяг. За купальськими традиціями одяг із вишивкою для святкування обирають із зеленими, синіми, блакитними, червоними, помаранчевими візерунками. Тони вишиванки повинні перекликатися зі стихіями землі (трави), води, вогню. А дівчатам і жінкам пропонуємо доповнити святковий образ разком намиста, вінком чи хусткою. Яскравий образ додасть барв незабутньому святкуванню.

З нагоди свята Івана Купала  в сільській бібліотеці презентовано книжкову виставку «Сонце зрання вигравало на Івана, на Купала».

ОБЕРІГ НАШОЇ ДЕРЖАВНОСТІ

 

         Сьогодні, 25 червня, до сільської бібліотеки завітали учні пришкільного табору "Літечко". Для них сільський бібліотекар провела інформ-екскурс "Оберіг нашої державності". Діти дізналися про свято Конституції та Державні символи України: гімн, герб, прапор. А також про обереги України: вишитий рушник, мову, пісню. Всі переглянули виставку "Краса і велич символів державних".

КРАСА І ВЕЛИЧ СИМВОЛІВ ДЕРЖАВНИХ

 

День Конституції України — одне з найважливіших державних свят, засноване на честь прийняття головного закону незалежної країни — Конституції України.

28 червня 1996 року було прийнято першу в українській історії Конституцію незалежної держави України, яка остаточно закріпила правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність. Ця подія стала найважливішою в житті українського народу після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності України і схвалення 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням Акта проголошення незалежності України. Прийняття Конституції України логічно завершило процес становлення України як суверенної держави, що має свій Основний Закон.

У сільській бібліотеці створена книжкова панорама «Краса і велич символів державних».

ДЕНЬ КАПЕЛЮХА

 

Сьогодні у пришкільному таборі "Літечко" День Капелюха.

Учні 3-4 класів завітали до Берестівського будинку культури. Для них працівники культури провели веселе свято. Бібліотекар розповіла історію виникнення Капелюха. Діти продефілювали в капелюхах, а потім відгадували загадки, брали участь у різноманітних конкурсах.

Я ЛЮБЛЮ ЧИТАТИ!

 

Флешмоб "Я люблю читати!" провели з учнями 5,7,8 класів – загін "Дружба".

ГЕРОЇ ЗНАЙОМИХ КАЗОК

 

Сьогодні, 17 червня, у бібліотеці було весело і гамірно. Шостий день пришкільного табору "Літечко" – жовтий, а отже – день книги.

Першими до книгозбірні завітали учні 1-2 класів, загін "Світлячки", на конкурс знавців казок "Герої знайомих казок". Вони ознайомилися із бібліотекою та правилами користувачів. Переглянули виставку-рекламу "Казкова країна добра і краси", на якій представлені дитячі книги та журнали. Зробили закладку у книгу у вигляді зайчика.

Діти відгадували загадки про книгу. Для них була проведена віктона "Казка", "Казкові предмети " та "Знайди зайве".

Всі учасники отримали цукерки у жовтій обгортці.

 

 

ВСЕЗНАЙКО

 

Інтелектуальна гра "Всезнайко" була проведена сільським бібліотекарем для учнів 6 класу – загін "Посмішка".

Учасники відповідали на питання різної тематики: природознавство, математика, історія, техніка,тварини, музика, мистецтво, спорт, література, мова, рослини. Переможцем гри став Ліщенко Віталій.

Також діти "полікували" книги. Всі отримали цукерки.

ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО

 

Під такою назвою сьогодні, 1 червня, працівники Берестівського сільського будинку культури спільно із сільським бібліотекарем провели свято-розвагу. Адже сьогодні традиційно, в перший день літа, відзначається Міжнародний день захисту дітей. Ще цей день називають святом дитинства.

До нас завітали учні 1-2 класів. Вони із задоволенням брали участь у різних конкурсах та вікторина. І за це отримали солодощі.